соняшничок
Соняшник, -ка
м. раст. подсолнечникъ. Широколистий соняшник. Левиц. І. 28. ум. со́няшничок.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соняшничок — СО́НЯШНИЧОК. Словник української мови у 20 томах