сотворитель

Сотвори́тель, -ля

м. Создатель. Боже мій милий, сотворителю небесний. ЗОЮР. І. 35.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сотворитель — сотвори́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сотворитель — -я, ч., книжн. Те саме, що Бог. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сотворитель — СОТВОРИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Те саме, що Бог. – Слава тобі, сотворителю! От ми і в хаті (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. Сотворитель — див. Бог Словник синонімів Вусика
  5. сотворитель — БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк. Словник синонімів української мови
  6. сотворитель — СОТВОРИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Те саме, що бог. — Слава тобі, сотворителю! От ми і в хаті (Н.-Лев., IV, 1956, 122). Словник української мови в 11 томах