соцький
Соцький, -кого
м. Сотскій. Чуб. V. 973. Настановляють того мужика соцьким. Грин. II. 245.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соцький — со́цький іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- соцький — -кого, ч., іст. 1》 Особа, яка очолювала сотню (у 4 знач.). 2》 У дореволюційній Росії та в Україні – нижчий поліцейський служитель на селі, якого обирали на сільській сходці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- соцький — СО́ЦЬКИЙ, кого, ч., іст. 1. Особа, яка очолювала сотню (у 4 знач.). Представник городян, соцький Микула, за словами літопису, переконував Данила зовсім винищити бояр (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- соцький — -ого. Словник жарґонної лексики української мови
- соцький — Со́цький, -кого, -кому; -кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- соцький — СО́ЦЬКИЙ, кого, ч., іст. 1. Особа, яка очолювала сотню (у 4 знач.). Представник городян, соцький Микула, за словами літопису, переконував Данила зовсім винищити бояр (Іст. Словник української мови в 11 томах