1. Словник української мови Грінченка

спарити

Спа́рити, -рю, -риш

гл.

1) Обжечь, обварить, обдать кипяткомъ. Як би го окропом спарив. Ном. № 3386.

2) — шию. Натереть рабочей скотинѣ шею, напр. ярмомъ. Херс.у.

3) Отколотить. А ти моїх орендарів нагайкою спарив. Рудан. І. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спарити — спа́рити 1 дієслово доконаного виду об'єднати спа́рити 2 дієслово доконаного виду спряжити Орфографічний словник української мови
  2. спарити — I див. спарювати. II -рю, -риш, док., перех. 1》 Док. до парити. || Скип'ятити, перев. витримавши на малому жару в печі (молоко, вершки); спряжити. 2》 Зігріти до утворення пари. || Допустити псування, гниття і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спарити — СПА́РИТИ¹ див. спа́рювати. СПА́РИТИ², рю, риш, док., що. 1. Док. до па́рити¹; // Скип'ятити, перев. витримавши на малому жару в печі (молоко, вершки); спряжити. – Спарила [Войцехова] те молоко, відставила набік (І. Словник української мови у 20 томах
  4. спарити — спа́рити скип'ятити (молоко)(ср, ст): Треба спарити молоко, бо така гор'яч надворі, шо відразу скисне (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. спарити — ОБВАРИ́ТИ (облити окропом; обпекти окропом, гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИ (ОПА́РИТИ рідше), ПОПА́РИТИ, ОБШПА́РИТИ (ОШПА́РИТИ) розм., ПРОШПА́РИТИ рідше, СПА́РИТИ рідше; ЗВАРИ́ТИ рідше (тільки про частини тіла). — Недок. Словник синонімів української мови
  6. спарити — СПА́РИТИ¹ див. спа́рювати. СПА́РИТИ², рю, риш, док., перех. 1. Док. до па́рити; // Скип’ятити, перев. витримавши на малому жару в печі (молоко, вершки); спряжити. — Спарила [Войцехова] те молоко, відставила набік (Фр. Словник української мови в 11 томах