1. Словник української мови Грінченка

спасеник

Спасеник, -ка

м.

1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ. К. Бай. 118. К. ЦН. 290.

2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спасеник — Те саме, що сповідник 2 Словник церковно-обрядової термінології