спогонити
Спогони́ти, -ню́, -ниш
гл. Догнать, настигнуть. Нещасливая година Прокопонька спогонила. Kolb. II. 54.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спогонити — -оню, -ониш, док., перех., зах. Наздогнати. Великий тлумачний словник сучасної мови