сподарь
Сподарь, -ря
м. Сокращ. господарь. Государь, господинъ, хозяинъ. Котл. Ен. 1. 24. Се беззакониє творилось либонь за Деція-царя, чи за Нерона-сподаря. Шевч. Ви, сподарі, не питайте та ковбасу мені дайте. Грин. ІІІ. 36.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me