сподобання

Сподоба́ння, -ня

с. = сподоба. Ані гречки, ні полови, ні колосування, побив дяку києм.... аж до сподобання. Чуб. V. 674.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сподобання — сподоба́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сподобання — -я, с. Схильність, інтерес, смак до чого-небудь; уподобання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сподобання — СПОДОБА́ННЯ, я, с. Схильність, інтерес, смак до чого-небудь; уподобання. З часів давніх нерушні звичаї, Сподобання та примхи людські (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
  4. сподобання — СПОДОБА́ННЯ, я, с. Схильність, інтерес, смак до чого-небудь; уподобання. З часів давніх нерушні звичаї, Сподобання та примхи людські (Граб., І, 1959, 559). Словник української мови в 11 томах