сподобання
Сподоба́ння, -ня
с. = сподоба. Ані гречки, ні полови, ні колосування, побив дяку києм.... аж до сподобання. Чуб. V. 674.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сподобання — сподоба́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сподобання — -я, с. Схильність, інтерес, смак до чого-небудь; уподобання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сподобання — СПОДОБА́ННЯ, я, с. Схильність, інтерес, смак до чого-небудь; уподобання. З часів давніх нерушні звичаї, Сподобання та примхи людські (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
- сподобання — СПОДОБА́ННЯ, я, с. Схильність, інтерес, смак до чого-небудь; уподобання. З часів давніх нерушні звичаї, Сподобання та примхи людські (Граб., І, 1959, 559). Словник української мови в 11 томах