1. Словник української мови Грінченка

способний

Спосо́бний, -а, -е

= спосібний. На що воно способне, оце дерево? Черн. г. Підняв — дивлюсь, а воно способне, — тернути сірничок, то й є об віщо. Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. способний — див. спосібний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. способний — СПОСО́БНИЙ див. спосі́бний. Словник української мови у 20 томах
  3. способний — СПОСО́БНИЙ див. спосі́бний. Словник української мови в 11 томах