1. Словник української мови Грінченка

споювати

Споювати, -по́юю, -єш

сов. в. споїти, спою, -їш, гл. Сплачивать, сплотить, пригонять, пригнать (о плотничьей, столярной работѣ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споювати — Спо́ювати: — з'єднувати [10] — сполучати [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. споювати — спо́ювати 1 дієслово недоконаного виду доводити до сп'яніння спо́ювати 2 дієслово недоконаного виду скріплювати Орфографічний словник української мови
  3. споювати — I -юю, -юєш, недок., споїти, спою, споїш, док., перех. Даючи багато спиртного, доводити кого-небудь до сп'яніння. II -юю, -юєш, недок., споїти, спою, споїш, док., перех. Приганяти, скріплювати що-небудь (у столярній роботі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споювати — СПО́ЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., СПОЇ́ТИ, спою́, спо́їш, док., кого. Даючи багато спиртного, доводити кого-небудь до сп'яніння. – Є там [у селі] така п'явка, що споює людей, а потім забирає за горілку киптарі [кептарі] (В. Словник української мови у 20 томах
  5. споювати — ПОЇ́ТИ (давати пити кому-небудь), НАПУВА́ТИ, НАПО́ЮВАТИ, УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ) (досхочу, перев. міцні напої). — Док.: напоїти, упої́ти (впої́ти). Дівчата поїли нас холодною водою (В. Словник синонімів української мови
  6. споювати — Спо́ювати, спо́юю, спо́юєш, спо́ює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. споювати — СПО́ЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., СПОЇ́ТИ, спою́, спо́їш, док., перех. Даючи багато спиртного, доводити кого-небудь до сп’яніння. — Є там [у селі] така п’явка, що споює людей, а потім забирає за горілку киптарі [кептарі] (Гжицький, Опришки, 1962, 223)... Словник української мови в 11 томах