спреждевіку

Спреждевіку, спрежевіку

нар. Въ прежнія времена, съ давнихъ временъ. Спреждевіку чорти були білі. Мнж. 128. Шлях, та такий, шо він там спрежевіку проложений. Мнж. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me