спросити

Спроси́ти

см. спрошувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спросити — спроси́ти дієслово доконаного виду запросити прийти, з'явитися куди-небудь усіх або багатьох; скликати розм. Орфографічний словник української мови
  2. спросити — див. спрошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спросити — СПРОСИ́ТИ див. спро́шувати. Словник української мови у 20 томах
  4. спросити — СПРОСИ́ТИ див. спро́шувати. Словник української мови в 11 томах