спросити
Спроси́ти
см. спрошувати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спросити — спроси́ти дієслово доконаного виду запросити прийти, з'явитися куди-небудь усіх або багатьох; скликати розм. Орфографічний словник української мови
- спросити — див. спрошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спросити — СПРОСИ́ТИ див. спро́шувати. Словник української мови у 20 томах
- спросити — СПРОСИ́ТИ див. спро́шувати. Словник української мови в 11 томах