спрятанник
Спрятанник, -ка
м. Человѣкъ, гонящій закупленный скотъ въ указанное мѣсто. Шух. І. 84.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спрятанник — -а, ч., зах. Чоловік, який жене куплену худобу в зазначене місце. Великий тлумачний словник сучасної мови