1. Словник української мови Грінченка

спутати

Спутувати, -тую, -єш

сов. в. спутати, -таю, -єш, гл. Спутывать, спутать, связывать, связать по ногамъ. Чому не йдеш да додомоньку? чи травиця ноги спупатала, або роса очі вибила? Мет. 289. Спутав коні, сам не можу заснути. Чуб. V. 379.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спутати — спу́тати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спутати — див. спутувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спутати — СПУ́ТАТИ див. спу́тувати. Словник української мови у 20 томах
  4. спутати — зв’я́зувати / зв’яза́ти ру́ки й но́ги кому. Не давати змоги вільно діяти, заважати комусь. — Дівчина тобі руки й ноги зв’яже (Марко Вовчок); — Хто більше любить волю, хто не зв’язав собі руки й ноги жінкою та дітьми — той тікає на Січ або в Дике Поле (З. Фразеологічний словник української мови
  5. спутати — ЗВ'Я́ЗУВАТИ (перев'язуючи чим-небудь, позбавляти свободи рухів), В'ЯЗАТИ, МОТУЗУВА́ТИ рідко; СПУ́ТУВАТИ, СПЛУ́ТУВАТИ (руки, ноги); СКРУ́ЧУВАТИ, ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) (туго). — Док. Словник синонімів української мови
  6. спутати — СПУ́ТАТИ див. спу́тувати. Словник української мови в 11 томах