спінь
Спінь, -ня
м. Острый конецъ веретена какъ обыкновеннаго, такъ и входящаго въ составъ сложныхъ снарядовъ, напр. гонч. круга. Шух. І. 148, 257, 262.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спінь — -я, ч., зах. Гострий кінець веретена. Великий тлумачний словник сучасної мови