спірати

Спіра́ти, -ра́ю, -єш

сов. в. сперти, зіпру, зіпреш, гл.

1) Опирать, опереть, упирать, упереть.

2) Удерживать, удержать, останавливать, остановить. Сперло дух. Захватило двухъ, нельзя дышать. У вовка аж дух сперло. Рудч. Ск. І. 3.

3) Препятствовать, воспрепятствовать, запретить. Іди дочко за Тодіра, я тобі не спераю. Федьк. То їх батько, жартувати не сперає. Федьк. І. 118.