срібліти

Срібліти, -лію, -єш

гл. Серебриться. Чи ба яке сукно, аж срібліє. Черниг. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. срібліти — сріблі́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. срібліти — Сріблітися, сріблитися, вилискувати сріблом, д. срібніти. Словник синонімів Караванського
  3. срібліти — -іє, недок., заст. Сріблитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. срібліти — СРІБЛІ́ТИ, і́є, недок., заст. Сріблитися. Чи ба, яке сукно, аж срібліє (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. срібліти — СРІБЛІ́ТИ, і́є, недок., заст. Сріблитися. Чи ба, яке сукно, аж срібліє (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах