ставище
Ставище, -ща
с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ. Лохв. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ставище — Стави́ще іменник середнього роду районний центр в Україні Орфографічний словник української мови
- ставище — СТАВИ́ЩЕ, а, с. Місце, де був ставок. Перелізши через тинок, пішли [хлопці] ставищем; посередині ставища простяглися довгою стрічкою густі лози (С. Васильченко); На ставищі знімається мряка (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
- ставище — -а, с. Місце, де був ставок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Ставище — Стави́ще, -ща, -щу, у -щі (м.); ставища́нський і стави́ський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ставище — СТАВИ́ЩЕ, а, с. Місце, де був ставок. Перелізши через тинок, пішли [хлопці] ставищем; посередині ставища простяглися довгою стрічкою густі лози (Вас., І, 1959, 152); На ставищі знімається мряка (Вільде, Повнол. діти, 1960, 21). Словник української мови в 11 томах