старопілля
Старопілля, -ля
с. Долго обрабатываемое, истощенное поле. Як земля виробляна з під лісу, то на її краще родить, як на старополлі. Черн. г.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старопілля — -я, с., діал. Виснажене тривалим обробітком поле. Великий тлумачний словник сучасної мови