старопілля

Старопілля, -ля

с. Долго обрабатываемое, истощенное поле. Як земля виробляна з під лісу, то на її краще родить, як на старополлі. Черн. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старопілля — -я, с., діал. Виснажене тривалим обробітком поле. Великий тлумачний словник сучасної мови