старчота

Старчо́та, -ти

ж. соб. Нищіе. І наша темна старчота, ради тієї ледащиці горілки, бренчишь їм на кобзах усячину. К. ЧР. 32.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me