стебнути

Стебну́ти, -бну́, -не́ш

гл. = стібнути.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стебнути — стебну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стебнути — СТЕБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. Однокр. до стьоба́ти². Пріська не видержала... Мов її хто стебнув батогом з усієї сили – вона тріпнулася: сльози градом полилися з очей (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. стебнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до стьобати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стебнути — СТЕБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до стьоба́ти². Пріська не видержала… Мов її хто стебнув батогом з усієї сили — вона тріпнулася: сльози градом полилися з очей (Мирний, III, 1954, 27). Словник української мови в 11 томах