степір
Степір, -ра
м. Отростокъ показавшихся изъ земли растеній (лука, хлѣбныхъ злаковъ). Н. Вол. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- степір — -а, ч., зах. Паросток (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови