степір

Степір, -ра

м. Отростокъ показавшихся изъ земли растеній (лука, хлѣбныхъ злаковъ). Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. степір — -а, ч., зах. Паросток (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови