стерненька

Стерня, -ні

ж.

1) Жнивье. Рудч. Ск. І. 145. хлі́б на стерні́. Хлѣбъ на корню.

2) Волоса на давно небритой бородѣ, короткіе и жесткіе волоса. Св. Л. 303. Ти хоч би стерню з бороди зняв. Харьк. г. ум. стерненька.