стигленький

Стиглий, -а, -е

Зрѣлый, спѣлый. Чи є, діду, стиглі кавуни? Левиц. Пов. 228. ум. стигленький. Це вже стигленькі ягоди. Харьк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me