стидати
Стида́ти, -да́ю, -єш
гл. Стыдить. Баба стидає дитину. Рк. Левиц.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стидати — стида́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- стидати — СТИДА́ТИ див. стиди́ти. Словник української мови у 20 томах
- стидати — див. стидити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стидати — СОРО́МИТИ (докоряти кому-небудь, викликаючи в нього почуття сорому, зніяковіння), ПРИСОРО́МЛЮВАТИ, СТИДИ́ТИ, СТИДА́ТИ розм., СО́ВІСТИТИ розм., СТРАМИ́ТИ розм., СРАМИ́ТИ заст., УСТИДЖА́ТИ (ВСТИДЖА́ТИ) розм., УСТИДА́ТИ (ВСТИДА́ТИ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
- стидати — СТИДА́ТИ див. стиди́ти. Словник української мови в 11 томах