стихенька

Стиха

нар.

1) Тихо, тихонько. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 53. Стиха підхождає. ЗОЮР. І. 59. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260.

2) Изподтишка, украдкой. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха, а ми двоє, серце моє, любімося стиха. Мет. 16. ум. стихенька, стихесенька. Пливи, пливи, мила, стихенька водою. Чуб. V. 60.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стихенька — стихе́нька прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. стихенька — СТИХЕ́НЬКА, присл., розм. Те саме, що сти́ха. Дівчина по світлонці ходить, Білі руки до серденька ломить, Своїй неньці стихенька говорить (з народної пісні); Марина .. Словник української мови у 20 томах
  3. стихенька — присл., розм. Те саме, що стиха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стихенька — СТИХЕ́НЬКА, присл., розм. Те саме, що сти́ха. Дівчина по світлонці ходить, Білі руки до серденька ломить, Своїй неньці стихенька говорить (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 161); Марина.. Словник української мови в 11 томах