стишитися
Стишатися, -шаюся, -єшся
сов. в. стишитися, -шуся, -шишся, гл. Утихать, утихнуть, успокоиться. На селі вже гомін стишався. МВ. (О. 1862. І. 173). А щоб ти не стишавсь. Ном. № 3736. Вона лягла стишилась-стишилась, — тіки дух зводиться. Павлогр. у. Ледві вже його розговорила: і цілувала вже, і обнімала, — насилу стишився. МВ. (О. 1862. III. 66). Навіки стишилась. Мил. 165.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стишитися — сти́шитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- стишитися — СТИ́ШИТИСЯ див. сти́шуватися. Словник української мови у 20 томах
- стишитися — див. стишуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стишитися — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- стишитися — СТИ́ШИТИСЯ див. сти́шуватися. Словник української мови в 11 томах