1. Словник української мови Грінченка

стовб

Стовб, -ба

м. = стовп. Стовб, а до стовба кінь прив'язаний. ЗОЮР. II. 57.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовб — Стовп, стовпець, стовписько, слуп, слупець, див. колона, колонка, пілерс Словник чужослів Павло Штепа
  2. стовб — -а, ч. Те саме, що стовп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стовб — Стовб = стовп, -па́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)