1. Словник української мови Грінченка

стовбоватий

Стовбо́ватий, -а, -е

Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Мир. Пов. II. 50. Стовбовата шапка. Чуб. VII. 414.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовбоватий — стовбо́ватий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стовбоватий — СТОВБО́ВАТИЙ, СТОВБУВА́ТИЙ, а, е. Схожий формою на стовп (у 1 знач.). Довгі, рідкі, м'які коси поприлипали до його стовбоватої голови (І. Нечуй-Левицький); Містечко .. прибрало назву “Кривий Ріг”. Словник української мови у 20 томах
  3. стовбоватий — стовбуватий, -а, -е. Схожий формою на стовп (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стовбоватий — Стовбо́ватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. стовбоватий — СТОВБО́ВАТИЙ, СТОВБУВА́ТИЙ, а, е. Схожий формою на стовп (у 1 знач.). Довгі, рідкі, м’які коси поприлипали до його стовбоватої голови (Н.-Лев., І, 1956, 117); Містечко.. прибрало назву «Кривий Ріг». Словник української мови в 11 томах