стовковище

Значення в інших словниках

1. стовковище — стовко́вище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. стовковище — СТОВКО́ВИЩЕ, а, с. Те саме, що стовко́висько. Шумує строкарське стовковище, сплітаються і розплітаються голоси (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
3. стовковище — -а, с. 1》 Те саме, що стовковисько. 2》 зах. Стовквище. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стовковище — НА́ТОВП (велике скупчення людей, що перебувають десь або рухаються кудись), ЮРБА́, Ю́РМА́ розм., ТОВПА́ розм., Ю́РМИЩЕ підсил. розм., Ю́РМИ́СЬКО підсил. розм., З'Ю́РМИСЬКО підсил. рідше, ГУРБА́ заст., ТИ́ЧБА заст., ГУ́РМА́ діал., ГАЛА́ЙСТРА діал. Словник синонімів української мови
5. стовковище — СТОВКО́ВИЩЕ, а, с. Те саме, що стовко́висько. Шумує строкарське стовковище, сплітаються і розплітаються голоси (Стельмах, Хліб.., 1959, 201). Словник української мови в 11 томах