1. Словник української мови Грінченка

сторгувати

Сторгувати, -гую, -єш

гл. Сторговать. Грин. ІІІ. 325. Ой і там дівчина пшоно продавала, вона ж мені, молодому, люльку сторгувала. Чуб. V. 1179.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторгувати — сторгува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сторгувати — СТОРГУВА́ТИ див. сторго́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. сторгувати — див. сторговувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сторгувати — Сторгува́ти, -гу́ю, -гу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сторгувати — СТОРГУВА́ТИ див. сторго́вувати. Словник української мови в 11 томах