сторожати
Сторожа́ти, -жа́ю, -єш
гл. = сторожити. А те мені, пане, важко, що з боків та сторожають, а спереду та зустрічають. Чуб. V. 960.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Сторожа́ти, -жа́ю, -єш
гл. = сторожити. А те мені, пане, важко, що з боків та сторожають, а спереду та зустрічають. Чуб. V. 960.