сторчити
Сторчи́ти, -чу́, -чи́ш
гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. см. сторчувати, сторцювати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сторчити — -чу, -чиш і сторчувати, -ую, -уєш, недок., перех., діал. Ставити сторч. Великий тлумачний словник сучасної мови