1. Словник української мови Грінченка

стоїще

Стоїще, -ща

с. Среди пастбища въ полонинах: мѣсто и устроенные на немъ загоны и хлѣвы для скота и жилище пастуховъ; состоитъ изъ стаї, кошари, єлівника, телятника, кучі, стадарки, за́город и пр. Шух. І. 185.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоїще — сто́їще іменник середнього роду стан, стійбище рідко Орфографічний словник української мови
  2. стоїще — СТО́ЇЩЕ, а, с., розм., рідко. Те саме, що сті́йбище. Переселенці з'їжджались на простору .. галяву, де колись збиралося чумацьке стоїще (М. Стельмах); На воротях стоїща, куди мають переходити вівці, ватаг кида вогонь (М. Словник української мови у 20 томах
  3. стоїще — СТО́ЇЩЕ, а, с., розм., рідко. Те саме, що сті́йбище. Переселенці заїжджались на простору.. галяву, де колись збиралося чумацьке стоїще (Стельмах, І, 1962, 20); На воротях стоїща, куди мають переходити вівці, ватаг кида вогонь (Коцюб. Словник української мови в 11 томах