1. Словник української мови Грінченка

страховиння

Страхови́ння, -ня

с. = страховина. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь. Г. Барв. 465.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страховиння — страхови́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. страховиння — див. страшило Словник синонімів Вусика
  3. страховиння — СТРАХОВИ́ННЯ, я, с., розм., рідко. Те саме, що страхо́вище 2. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  4. страховиння — -я, с., розм., рідко. Те саме, що страховище 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. страховиння — СТРАХІ́ТТЯ перев. мн. (страшні, згубні, небезпечні собою або своїми наслідками події, те, що вселяє почуття страху), СТРАХО́ВИНА́, ЖАХ, ЖАХІ́ТТЯ, КОШМА́Р розм., СТРАХО́ВИЩЕ розм., СТРАХОВИ́ДДЯ розм., СТРАХОТА́ розм., СТРАХОВИ́ННЯ розм., СТРАХОВІ́ТТЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. страховиння — СТРАХОВИ́ННЯ, я, с., розм., рідко. Те саме, що страхо́вище 2. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь (Барв., Опов.., 1902, 465). Словник української мови в 11 томах