страхота

Страхота, -ти

ж. = страхів'я. Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер. Стор. МПр. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страхота — страхота́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. страхота — див. страшило Словник синонімів Вусика
  3. страхота — СТРАХОТА́, и́, ж., розм. Те, що викликає страх, жах. Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер; на горищі ревіло і тріщало, неначе дах зривало з хати (О. Стороженко); Гаряче. “Студи, – каже коваль, – дураче!... Словник української мови у 20 томах
  4. страхота — -и, ж., розм. Те, що викликає страх, жах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. страхота — СТРАХІ́ТТЯ перев. мн. (страшні, згубні, небезпечні собою або своїми наслідками події, те, що вселяє почуття страху), СТРАХО́ВИНА́, ЖАХ, ЖАХІ́ТТЯ, КОШМА́Р розм., СТРАХО́ВИЩЕ розм., СТРАХОВИ́ДДЯ розм., СТРАХОТА́ розм., СТРАХОВИ́ННЯ розм., СТРАХОВІ́ТТЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. страхота — СТРАХОТА́, и́, ж., розм. Те, що викликає страх, жах. Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер; на горищі ревіло і тріщало, неначе дах зривало з хати (Стор., І, 1957, 352); Гаряче. «Студи, — каже коваль, — дураче!... Словник української мови в 11 томах