стрикачка

Стрикачка, -ки

ж. Палка съ желѣзнымъ концемъ, расширеннымь на подобіе лопаточки. Прокопав я стіну стрикачкою — тією, що гаврахів убивають. Новомоск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрикачка — -и, ж., діал. Палиця із залізним кінцем. Великий тлумачний словник сучасної мови