1. Словник української мови Грінченка

струдити

Струдити, -джу, -диш

гл. Утомить работой. Вернула з поля змучена і струджена. Гн. І. 92. Мого миленького не розбудять: миленький бардзо стружений. Чуб. III. 320.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струдити — струди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. струдити — СТРУДИ́ТИ див. стру́джувати. Словник української мови у 20 томах
  3. струдити — див. струджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. струдити — СТОМИ́ТИ (довести когось до втоми), УТОМИ́ТИ (ВТОМИ́ТИ), ЗМОРИ́ТИ, ЗАТОМИ́ТИ підсил. розм., ЗАМОРИ́ТИ розм., УМОРИ́ТИ (ВМОРИ́ТИ) розм., НАМОРИ́ТИ розм., ВИ́МОРИТИ розм., УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ) розм., УХО́РКАТИ (ВХО́РКАТИ) діал. Словник синонімів української мови
  5. струдити — СТРУДИ́ТИ див. стру́джувати. Словник української мови в 11 томах