струпочок

Струпом узятись

Покрыться струпьями.

2) Наростъ, бугорокъ на плодѣ. ум. струпо́чок. Знайшов таку хорошу (грушу), щоб де струпочок, або що: з одного боку жовта, а з другого рум'яна, як жива. Св. Л. 205.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me