струпочок
Струпом узятись
Покрыться струпьями.
2) Наростъ, бугорокъ на плодѣ. ум. струпо́чок. Знайшов таку хорошу (грушу), щоб де струпочок, або що: з одного боку жовта, а з другого рум'яна, як жива. Св. Л. 205.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me