стручечок
Стручечок, -чка
м. ум. отъ струк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стручечок — струче́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стручечок — СТРУЧЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш. до стручо́к. Плоди [крупки весняної] – довгасті стручечки, на обох кінцях гострі або овальні чи закруглені (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- стручечок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до стручок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стручечок — Струче́чок, -че́чка, -кові, у -че́чку; -че́чки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стручечок — СТРУЧЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до стручо́к. Плоди [крупки весняної] — довгасті стручечки, на обох кінцях гострі або овальні чи закруглені (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 155). Словник української мови в 11 томах