стручечок

Стручечок, -чка

м. ум. отъ струк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стручечок — струче́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стручечок — СТРУЧЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш. до стручо́к. Плоди [крупки весняної] – довгасті стручечки, на обох кінцях гострі або овальні чи закруглені (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. стручечок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до стручок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стручечок — Струче́чок, -че́чка, -кові, у -че́чку; -че́чки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. стручечок — СТРУЧЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до стручо́к. Плоди [крупки весняної] — довгасті стручечки, на обох кінцях гострі або овальні чи закруглені (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 155). Словник української мови в 11 томах