стріть
Стріть, -ти и -ті
ж. Встрѣча. у стріть іти. Итти на встрѣчу. Шух. I. 154. А ти, Андрію, знов з тим а тим підеш мені в стріть. Федьк. у стріть води. Противъ теченія. Шух. І. 182, 223.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me