стужечка

Стуга

нар. Потуже. Да в'яжи, вража татарюго, да назад руки стуга. Грин. III. 590. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга. Мет. ум. стугенька.

---------------

Стуга, -ги

ж.

1) Плетеная коробка изъ лозы, обмазанная глиной — для сохраненія зерна, муки. Розумна жона, як стуга пшона. Ном. № 1406.

2) Коробка изъ дуба. Виносе стужку з пирогами на місто. Лебед. у. ум. стужка, стужечка. Узяли стужку з калачами. К. ЧР. 282.