1. Словник української мови Грінченка

стукало

Стукало, -ла

с. То, чѣмъ стучать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стукало — сту́кало іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. стукало — див. било; калатало Словник синонімів Вусика
  3. стукало — СТУ́КАЛО, а, с., рідко. Те саме, що сту́калка 1. Словник української мови у 20 томах
  4. стукало — -а, с., рідко. Те саме, що стукалка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стукало — КАЛАТА́ЛО (КАЛАТА́ЙЛО) (перев. дерев'яний прилад, яким стукав нічний вартовий або який прив'язують на шию тварин тощо), КАЛАТА́ЛКА, КАЛАТА́ЙКА розм., КЛЕПА́ЛО розм., КЛЕПА́ЧКА розм., ЦОКОТУ́ШКА розм., ЦОРКОТА́ЛО діал., БО́ВКАЛО діал. Словник синонімів української мови
  6. стукало — СТУ́КАЛО, а, с., рідко. Те саме, що сту́калка 1. Словник української мови в 11 томах