стішитися

Стішатися, -шаюся, -єшся

сов. в. стішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться. Чуб. V. 862. Прийшов син з війська, оце мати стішиться. Н. Вол. у. Москаль аж стішився: ото, каже, волом їхати (гарно)! Драг. 2.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стішитися — сті́шитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. стішитися — СТІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. Зазнати радості, утіхи; зрадіти; заспокоїтися. Прийшов син з війська, оце мати стішиться (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. стішитися — -шуся, -шишся, док., розм. Зазнати радості, утіхи; зрадіти; заспокоїтися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стішитися — РАДІ́ТИ (відчувати радість від чогось), РА́ДУВАТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ), ТІ́ШИТИСЯ, ПОТІША́ТИСЯ (маючи приємність, утіху від чогось); ТОРЖЕСТВУВА́ТИ (з приводу перемоги над кимсь, успіху в чомусь); ТРІУМФУВА́ТИ (з приводу якогось успіху). — Док. Словник синонімів української мови
  5. стішитися — СТІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. Зазнати радості, утіхи; зрадіти; заспокоїтися. Прийшов син з війська, оце мати стішиться (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах