1. Словник української мови Грінченка

субітній

Субітній, -я, -є

Субботній. Не жаль мені меду й вина, а жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545. Субітнім штихом та на недільний лад. Ном. № 6655.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. субітній — Субі́тній і субо́тній, -ня, -нє субо́тній і субі́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)