судно

Значення в інших словниках

1. судно — (плавальна споруда для перевезення людей) човен, пароплав, корабель, катер. Словник синонімів Полюги
2. судно — судно́ 1 іменник середнього роду споруда для пересування по воді судно́ 2 іменник середнього роду посудина Орфографічний словник української мови
3. судно — Корабель, ур. ковчег, (веслове) човен; (вітрильне) вітрильник, байдак, байдара, (з двома щоглами) шкуна; (парове) пароплав, (дизельне) теплоплав, (океанське) лайнер; (військове) крейсер; (спортивне) яхта; суденце. Словник синонімів Караванського
4. судно — -а, с. Термін військових моряків – плавзасіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. судно — Корабель, корабелик, галера, берлина, баркас, шаланда, габар, див. шлюпка Словник чужослів Павло Штепа
6. судно — СУДНО́¹, а́, с. Інженерна споруда, пристосована для перевезення людей та вантажів по воді. Проміж двох високих скель проходять судна (О. Словник української мови у 20 томах
7. судно — Судно без дна, що й життя без ідеї. Як зіпсована річ не має вартості, так і життя без мети теж. Приповідки або українсько-народня філософія
8. судно — Споруда для пересування по воді, під водою або над поверхнею води (с. на підводних крилах); плавучість забезпечує корпус, а рух — рушій; розрізняють с. транспортні, в тому числі пасажирські та вантажні (сухогрузні, танкери), промислові (напр. Універсальний словник-енциклопедія
9. судно — ВІТРИ́ЛЬНИК (судно з вітрилами), ПА́РУСНИК, БРИГ, БРИГАНТИ́НА, КАРАВЕ́ЛА, ФРЕГА́Т, ШХУ́НА, Я́ХТА. Новий вітрильник гордо, як білокрилий лебідь, пристав до берега (О. Донченко); Матроси з парусників стали піхотою на Севастопольських бастіонах (В. Словник синонімів української мови
10. судно — Судно́, -на́; су́дна, су́ден Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. судно — СУДНО́¹, а́, с. Інженерна споруда, пристосована для перевезення людей та вантажів по воді. Проміж двох високих скель проходять судна (Стор. Словник української мови в 11 томах