1. Словник української мови Грінченка

судній

Судній, -я, -є, судний, -а, -е

1) Судебный, къ суду относящійся, судный. Чи сходилась де у сельці між миром судня рада — діди, замісь, щоб укладати громаді суд, росказували, звідки почалось козацтво. К. ЧР. 194.

2) — день. а) День страшнато суда. Одрадніще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому. Єв. Мр. VI. 11. б) Праздникъ у евреевъ. Тоді був у жидів судний день. Драг. 58.

3) — де́шка. Та доска, подъ которую человѣкъ ложится до дня страшнаго суда, т. е. — гробовая доска; поэтому, до судньої дошки — до смерти. Пам'ятатимеш до нових віників і до судної дошки, покуль пороху на очі насиплють. Ном. № 3645.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. судній — су́дній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. судній — див. судний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. судній — СУ́ДНІЙ див. су́дний. Словник української мови у 20 томах
  4. судній — Су́дни[і]й, -на, -не (від суд) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. судній — СУ́ДНІЙ див. су́дний. Словник української мови в 11 томах