сукало

Сукало, -ла

с. Снарядъ для наматыванія нитокъ на шпульку ткацкаго станка: состоитъ изъ кружала — деревяннаго кружка, вращающагося на желѣзномъ стержнѣ, называемомъ шпе́ник, на который надѣвается цівка (шпулька), лучок (лукъ) веревочной своей тетивой охватываетъ двойной петлей стержень, — двигая лучок, приводять во вращательное движеніе стержень. Вас. 167. То-же, что и ремісник, шпулєр.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сукало — -а, с. Пристрій для намотування ниток на шпульку ткацького верстата. Великий тлумачний словник сучасної мови