сукало
Сукало, -ла
с. Снарядъ для наматыванія нитокъ на шпульку ткацкаго станка: состоитъ изъ кружала — деревяннаго кружка, вращающагося на желѣзномъ стержнѣ, называемомъ шпе́ник, на который надѣвается цівка (шпулька), лучок (лукъ) веревочной своей тетивой охватываетъ двойной петлей стержень, — двигая лучок, приводять во вращательное движеніе стержень. Вас. 167. То-же, что и ремісник, шпулєр.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сукало — -а, с. Пристрій для намотування ниток на шпульку ткацького верстата. Великий тлумачний словник сучасної мови