суклятий

Суклятий, -а, -е

Тоже, что и проклятий, но въ усиленномъ значеніи. Сукляті (черкеси) біля самісінького города вештаються й людей беруть. О. 1862. X. 114.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суклятий — -а, -е, заст. Триклятий. Великий тлумачний словник сучасної мови