1. Словник української мови Грінченка

сумежно

Сумежно, суміжно

нар.

1) = суміж. Жили собі суміжно два брати. Грин. І. 299.

2) Взаимно. Бились сумежно. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумежно — суме́жно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. сумежно — див. близько Словник синонімів Вусика
  3. сумежно — СУМЕ́ЖНО, діал. Присл. до суме́жний. Мотря була вдова і жила сумежно з Грицьковим батьком (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  4. сумежно — діал. Присл. до сумежний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сумежно — СУМЕ́ЖНО, діал. Присл. до суме́жний. Мотря була вдова і жила сумежно з Грицьковим батьком (Гр., І, 1963, 350). Словник української мови в 11 томах